Я ще жадаю вільним жити
Та все одно… болить, болить
Як вовку, бажано не вити,
Та, як зміюці теж не жить.
Хіба не бачите… свавілля
Нас покриває полотном.
У воду додається зілля
Та травлять нас чужим вікном.
Там славлять те, що нам не треба
Наживу, зло… отруту в слові
Там правдой не живуть, ній греба
Там за мідяк на все готові.
Та наші покручі, «звитяжці»
Волають нам «пора в дорогу»
Та поведуть, стежками в чащу
Тебе, мене, тай ту небогу.
Нема, нема. Не вірьте люди!
Свобода, та іще блудниця.
Так замане, тягне повсюди,
Та й серед ночі ще насниться.
А ми, сліпці, мов недолугі
Ми свято віримо в слова.
Кричать «Свобода!» ті яруги
Я придививсь… її нема.