И. Бунин Осыпаются астры в садах:
Осыпаются астры в садах,
Стройный клен под окошком желтеет,
И холодный туман на полях
Целый день неподвижно белеет.
Ближний лес затихает, и в нем
Показалися всюду просветы,
И красив он в уборе своем,
Золотистой листвою одетый.
Но под этой сквозною листвой
В этих чащах не слышно ни звука…
Осень веет тоской,
Осень веет разлукой!
Поброди же в последние дни
По аллее, давно молчаливой,
И с любовью и с грустью взгляни
На знакомые нивы.
В тишине деревенских ночей
И в молчанье осенней полночи
Вспомни песни, что пел соловей,
Вспомни летние ночи
И подумай, что годы идут,
Что с весной, как минует ненастье,
Нам они не вернут
Обманувшего счастья…
============
Обсипаються айстри в садках
(вільний переклад)
Обсипаються айстри в садках,
жовтим жевріє клен за віконцем,
посивілий туман в пелюстках
береже їх від променів сонця.
Ліс завмер. Крізь гілок частокіл
проявляються стовбури сірі,
зарябів від птахів небосхил,
що летіти зібрались у вирій.
Поселилася тиша в лісах,
увібрала у себе всі звуки,
осінь чутно в людей на вустах
у піснях про журбу та розлуку.
Поблукай же в останні ці дні,
між алеями, що мовчазливі,
і на ниви, смутливо-сумні,
замилуйся в любові пориві.
У танку українських ночей,
де блищать діамантами зорі,
ти згадай, як співав соловей,
серед крон у небесному хорі.
Пам’ятай, не зупиниться час,
що струмками з-під талого снігу
витікає, заводячи нас
у оману, що схожа на втіху.
Дякую, Георгію. Насправді це конкурсний вірш за мотивами творів Івана Буніна. Він трохи причесаний з урахуванням зауважень читачів. В конкурсному варіанті були присутніми декілька ляпів. Але трохи напружився і вийшло краще.
5! Дуже вдалий переклад, Серьожо! 
