* * *
Людмилці присвячується
Після Великого Посту
строгий рояль
Так –
як він сухо
високо
зорі впаяв
він мене трохи страхається
чи – його я
Так –
як торкаюся ню
у горіховій спині
дрожі – і
дрожі –
вибух-і-повнота… як гостина
як запах юності
в юність –
відносить дружину
так –
як хто в залі
заходиться кашлем
вийде – до космосу шашіль
так –
як на нирки
і серце народу
дужа Божественність
царськістю сходить –
певно в’язкою
мовою
Київського ізводу!!
страх ваш і каже:
ти – полинь на свободу!
Тільки безстрашний вроджений –
й Бог б΄є – і сходу!
