Весняне сонце землю голубить,
Дарує щедро сонце і тепло.
Ой весно-красуне , хто ж тебе не любить?-
У вінок з барвінку одяглось село.
Сонечко сміється , трави зеленіють,
Річечка виблискує в крутих берегах.
Над ставком прозорим очерети мріють,
І весняним запахом увесь луг пропах.
Голубінь прозора землю заквітчала,
Верба задивилася в дзеркало ріки.
Вона свої коси у воді скупала,
Щоб налились соком молоді бруньки.
Пісня журавлиная в небі розливається,
Хмарки , наче лебеді зграйками пливуть.
На горбках фіалки у танок збираються,
Дні такі заквітчані , весняні ідуть.
