Ця історія трапилася давно,ще тоді коли я почала свою педагогічну діяльність. Був у моїй школі цікавий учитель української мови і літератури і класний керівник 7 чи 8 класу,уже не пам"ятаю. У його класі навчався міцний дебелий учень Микола. Навчався погано,був дуже рухливий,а так як мав "волячу" силу,то й командував у класі, декому перепадало по затилку, міг і підніжку поставити, і ніхто йому не був указом, навіть класного керівника не боявся. Учитель терпеливо шукав підходи до учня,намагався зацікавити його якоюсь справою, та все марно, бо з того,як кажуть "як з гусака вода". Доводилось учителю звертатися і до батьків.Тоді Микола обіцяв виправитися, але швидко забував про свої обіцянки. Батьки виховували хлопця по-своєму. Іноді після "виховного" заходу Микола ходив із сицями. Та й цього вистачало на день-два. А потім усе починалося спочатку.
Одного разу Микола назаробляв купу двійок,та ще й примудрився посадити однокласника у відро з брудною водою,(з якого учні мили підлогу у класі),терпець учителю урвався,і він пішов до недбалого учня додому. Батьки учня саме зарізали теля і у них на плиті булькало вариво у велики казанах,яке дуже смачно пахло.
Господиня,мати Миколи,готувала обід. Запросили до столу і вчителя,не слухаючи його; "Ні!" "Спочатку пообідаємо,а потім і поговоримо!" Жінка поставила на стіл три миски,ложки,сіль,склянки і велику паляницю. Господар заніс 2-літрову сулію самогону і наповнив склянки по вінця. Миски господиня наповнила духмяним м"ясом і полила приправою. Обоє господарів випили до дна,а вчитель лише пригубив і,розмовляючи про господарство,та про сільські справи,почалася трапеза. Дві миски спорожніли дуже швидко, а вчитель спостерігає,що ж буде далі. Господиня знову наповнила миски. А господар розлив у склянки самогон і обоє стали наполягати,щоб учитель випив і поїв,бо ж негоже,щоб гість пішов додому голодний. Коли хліб на столі закінчився,господиня внесла другу паляницю, і так тривало доти,доки один із казанів спорожнів. Тоді вона вилила юшку з казана у миски,і вони обоє,вимомочуючи ту юшку хлібом,продовжували їсти...
Коли трапеза закінчилася,а сулія спорожніла,господиня забідкалася:"Де ж це діти,їм теж уже час обідати?!" Вона стала поратись, прибираючи зі столу,а господар з учителем вийшли на подвір"я,сіли на лавку,закурили і повели розмову про виховання сина,причому господар не виглядав п"яним. Другого дня,учитель розповів нам історію своїх відвідин сім"ї хлопця. А той, ніби відчуваючи надходження грози,став стриманіше себе вести,то так і закінчив восьмирічку,а потім курси шоферів,та й працював у колгоспі. Слід зазначити,що всі члени родини мали завелику масу,більше 100 кілограмів,і не стали довгожителями...
ID:
785739
Рубрика: Проза
дата надходження: 02.04.2018 21:08:39
© дата внесення змiн: 02.04.2018 21:12:49
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|