Йдучи сьогодні слухала я тишу,
Я бачила,як дихає земля.
Та дум своїх важких чомусь не лишу,
Мабуть від того це, що я сама.
Йду стежкою вузенькою до лісу,
Блукаю у задумливім саду.
Зима розвісила снігів завісу,
Я в цій красі земній тебе знайду.
Ти прийдеш тихо, як самотній вечір,
Обнімеш ніжно, мов туман п"янкий.
Ти проженеш із серця порожнечу,
Бо в цілім світі ти один такий
Я йтиму завтра, слухатиму тишу
Поруч зимою замилуєшся і ти.
Надій святих ніколи не полишу,
Бо нам судилось одне одного знайти
