Всі хвалили черепаху: - Ой, яка ж гарнюшка!
Невеличка, дуже добра, щедра, чепурушка.
Мавпи сердились, кривились та й стали казати:
- Та в тієї ж Черурахи й льоду не дістати!
- Ви не сердьтесь мавпенята, що льоду немає.
Проте наша черепашка добре серце має.
Ця маленька Черурашка, гарненька на вроду,
любить сонечко, пісочок і чистеньку воду.
А якщо до неї в гості всі ми завітаєм,
то розважити зуміє і пригостить чаєм.
Будьте й ви, як Черурашка, вчіться дружно жити.
Будемо ми, мавпенята, й вас тоді хвалити.
І затямте, що багато взимку й серед літа,
льоду є в тих, в кого вдача і душа сердита!