Згорів у Осені пиріг
й потягся дим над світом білим.
І смуток їй на серце ліг,
хоча й раніше пироги горіли.
І жовті коси посивіли.
Тумани жовті плечі оповили...
Не пахне пирогами. Тільки дим.
Не пощастило пані з пирогами!
Ба, нічим зустрічати холод зим
і нічим смакувати вечорами.
Дими над світом і ясні тумани
тепла шукають, стеляться до ніг.
Рясними Осінь плачеться дощами.
Зима жбурляє їй у очі сніг,
за те, що не частує пирогами.
Що на гостину йде Зима,вклоняється в поріг
а Осінь їй - Пробачте, пані, в мене саме,
як бачите, оце, згорів пиріг...
25.12.17.
