Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максим Тарасівський: Дорогая жизнь - ВІРШ

logo
Максим Тарасівський: Дорогая жизнь - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Дорогая жизнь

Когда мне было лет шесть-семь, я очень плохо ориентировался во времени. Это было трудно даже с короткими его промежутками, а уж связать события моей жизни с каким-нибудь годом казалось и вовсе невозможным.

Однажды летом я побывал на Кавказе и видел там озеро, голубое до полной непрозрачности, неправдоподобно высокие горы и еще менее правдоподобные пропасти под мостами. Тем же летом (или каким-то другим?) я здорово разбил голову и перепугал всех дворовых бабуль, явившись перед ними эдаким «кровавым мальчиком». Осенью нашел в лесу белый гриб размером с футбольный мяч или даже больше; правда, половину гриба отъели белки. Зимой провалился под лед на искусственном пруду в центре родного Херсона, пробираясь к  домику для лебедей, чтобы поиграть в ледокол и зимовку в Антарктиде (или Арктике? – не помню, но вот их-то я не путал никогда и очень этим гордился; как видите, теоретические знания практике не помогли). Но в каком году всё это было? – нет, неизвестно!

Между тем взрослые совершенно свободно называли не только год, но и дату, когда они окончили институт, переехали в другой город, сменили работу, женились или развелись. Только спустя много лет я понял, что тогда моя жизнь была слишком короткой, не длиннее моих шортов; делить её на такие огромные части как года было так же бессмысленно, как пытаться натянуть те шортики на чугунного адмирала Ушакова на одноименной улице Херсона. Ведь если из моих полных семи лет вычесть годы, о которых я знал только по рассказам мамы и фотографиям, то оставалось года три, не больше. На каждый из них приходилась целая треть моей «сознательной» жизни!

Треть жизни! – каждый такой год был для меня бесконечен, словно геологическая эра. Немногие события отделяли бездны поглубже тех, которые я видел на Кавказе, и от одного события до другого успевала стереться всякая память о прошлом. Будто окаменелости, на моих пальцах и коленках копились шрамы; глядя на эти свидетельства минувших эпох, я совершенно не помнил, о чем они свидетельствовали. А самые первые годы и вовсе тонули в беспросветном мраке; это был мой палеозой, и формы жизни – хвощи да плауны, рыбы да трилобиты – не имели ни разума, ни памяти. А фотографии, возможно, были подброшены или сфабрикованы: ведь ничего общего со мной современным, прямоходящим и уже довольно разумным сапиенсом, они не имели. Впрочем, на тех снимках были несомненно мои папа и мама, бабушки и дедушки; явно сговорившись, они рассказывали об изображениях схожие истории без единого противоречия. Так что расследование моего доисторического прошлого ничего не опровергло, но и не доказало тоже ничего – согласованные воспоминания родных так и не стали моей памятью.

А потом началось то, о чем говорили многие, но никто не предупредил: жизнь принялась ускоряться. Поначалу это происходило незаметно, потом – едва заметно, а после время рвануло с места галопом, покатилось, будто колесо под гору. Год пролетал за годом, становясь все короче, как-то уплотняясь и не оставляя разрывов между событиями. Правда, событий вряд ли стало больше – просто паузы между ними сделались моментальными. Чем больше лет отделяло меня от моего доисторического прошлого, тем короче были эти года, тем проще стало в них ориентироваться; уже не треть жизни, а два с половиной её процента – вот сколько теперь стоит мой год. И, судя по всему, инфляция времени на этом не остановится, годы продолжат «дешеветь», а мне станет все легче оглядывать все более долгий ряд все менее долгих лет и припоминать: в 1980 я был на Кавказе… в 1992 поступил в университет… в 1998 поселился в Киеве…

…А потом я замечу парадокс, который упоминали многие, но никто не объяснил: все более короткие и «дешевые» года составляют во все более долгую и «дорогую» жизнь. Впрочем, дорогую – уже без кавычек.

09/01/2018

ID:  770390
Рубрика: Проза
дата надходження: 09.01.2018 10:02:35
© дата внесення змiн: 09.01.2018 10:02:35
автор: Максим Тарасівський

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (230)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Вікторія Т., 12.01.2018 - 14:26
Колись відвідувала могилу свого родича на кладовищі. Поруч поралась немолода жінка. Я їй трохи помогла поприбирати і провела до автобуса. По дорозі вона мені сказала(російською): "Деточка,когда дойдём, я вам скажу одну тайну". Я була дуже заінтригована. Коли автобус під'їхав, вона мені значущо сказала: "Жизнь коротка". І все. Пам'ятаю до цих пір.
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Вікторія Т., 12.01.2018 - 14:58
Авжеж. Биков каже: робити треба тільки те, що подобається, все інше скорочує життя, а воно й без того коротке. Тому-то - дороге, а не довге або, як у кіно, "довге щасливе життя" )
Дякую, Вікторіє.
 
Ніна Незламна, 09.01.2018 - 19:47
12 12 16Ми так часто згадуємо минуле... Кажуть діти, онуки і не тільки мої, що це значить, що ми старіємо.. Хто зна,можливо й так,але у кожного своя думка. Зі Святами Вас!!! ny5 21 22 22 flo18
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ніна Незламна, 09.01.2018 - 19:55
"...що та пам’ять? – події, слова, рухи, знаки, символи, запахи, кольори, форми. А почуття? Це теж пам’ять? Не певен; про все, що вона зберігає, я ніби в книжці читав – мертві, вкриті порохом і пліснявою факти. А от почуття – інші.
Якщо видобути їх з невідомо де прихованого закапелка – вони живі, пульсуючі, справжні, теплі, ніби не там-тоді, а тут-тепер. Вони – мої, відтоді, як вперше пізнав, і дотепер, як ...пригадав? - і назавжди, доки... пам’ятатиму? житиму? Чи житиму, доки пам’ятатиму?"
Веселих свят!!!
 
Аяз Амир-ша, 09.01.2018 - 19:37
12 12 friends ny5
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Аяз Амир-ша, 09.01.2018 - 19:51
ny4 ny5 ny2
 
Ulcus, 09.01.2018 - 19:11
ахах! от змусили мене повернути в «доісторичне»минуле))) якщо вірити зоровим образам (а найдавніше минуле я відтворюю саме так)то пам‘ятаю картинки, пов‘язані з подіями, які побачила у віці 2,5 років. іноді уві сні бачу бур‘яни, які склепінням замикаються у мене над головою, а я - малий ліліпут. класно то все. дякую за сеанс ностальгії smile
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 09.01.2018 - 19:40
Кажуть, що обдарованіша людина, то раніше пам'ятає щось. Випередили мене на півтора рочки та навіть не знаю на скільки балів АйК'ю або чим там воно вимірюється )
 
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 09.01.2018 - 20:44
)))) не думаю, що обдарованість та можливості пам‘яті цим вимірюється. давно забула, про що йдеться у теоремі Фалеса (лише малюнок «бачу»), поняття не маю, як могла любити розв‘язувати нерівності у старших класах, а щодо того, хто що з письменників-класиків написав, то запросто «дам маху»)))) а ваші его-оповіданнячка - просто супер-стимулятори спогадів
 
Максим Тарасівський відповів на коментар Ulcus, 10.01.2018 - 06:17
Мав на увазі не так знання, як потенціал, звісно. Дякую, Ulcus
 
Ulcus відповів на коментар Максим Тарасівський, 10.01.2018 - 07:47
та я теж не про знання. але... ну, дякую. а то знову скажете про моє «верхнє» слово - для того багато таланту не треба wink
хм... пам‘ять у вас прекрасна. і вчитесь швидко
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: