1
Художник втік до церкви через ліру
Не з страху — а з обилія,
з надміру!!
Прекрасна — Ти! Кріпак
він зняв порфиру
Свободі зась? Тепер різноколірність!
Прекрасна Ти — мов златий вечір на колінах…
Велична
вся як сотворення миру!
Велична Ти як сотворення миру…
2
Втікають вітри за піддашшя —
і в півсіття
Ти — дитина:
очима на душі завішені
ба! потім підвішені.
Ти — чесні уста спозаранку
і споконвічні!
Ти — рай! Ти — сад! Ти — увічнення!
Ти велична яко
сотворення світу…
Навіки.
3
Ти — корона
кавуна
що під шкірою
бачиш дозволене —
а в осердя — солодка-пресильна!
Молода! Прачервона! Он Вона! —
Усесилище «во врем’я оне»!
Он — смачна яка! В небесних жонах.
15.08.2010
