Отак воно і пишеться,
Як літній дощ іде,
Немов рука Всевишнього
Моїм пером веде.
Шукаю слова точного,
Спішу за кроком крок-
І ненароком вдосвіта
З’являється рядок
Ця нічка згустки – роздуми
Просіяла сповна.
Натхнення серця й роздуму –
Як істина ясна.
Вселилося у Слово,
Бо вже прийшла пора.
Народжене з любові –
У світ із-під пера.
Отак воно і пишеться –
У кожного своє.
Подякуймо Всевишньому:
Це він талант дає.
