Не любить уряд наш народ,
Від дитинчати до старого.
В пошані в нього гурт заброд,
А для своїх нема нічого.
Самі жирують з дня у день -
Палаци, віли, замки, дачі…
Для них життя – це їх едем,
А у людей життя собаче.
Колись урветься нам терпець
І запалають замки й віли,
Народ, який жив, як сліпець,
Підніме уряд цей на вила.