Десь сон блукає за горами,
Зірки осяють йому путь.
А пам'ятаєш, що було між нами?
Ніяк не можу я цього забуть!
Ті зустрічі, аж до світанку,
Щирі розмови, мрії, плани.
Ти викрадав мене, як полонянку,
З любов'ю лікував душевні рани.
Горнулася до тебе, як дитина,
Тривоги вмить усі зникали.
Тепер в руках лише твоя світлина,
Так мало щастя ми разом пізнали... (с)