Сиджу́ і мрі́ю про день з тобо́ю.
Щоб так, за ру́ку, не за стіно́ю.
Щоб обійня́ти тебе руко́ю,
Щоб захова́ти тебе собо́ю …
Від того ві́тру, від того су́му,
Від пересу́дів, людсько́го глу́му,
Не озира́тись на чиї́сь кпи́ни,
Люди́на пра́гне в обі́йми люди́ни.
Щоб непомі́тно, хоч ненаро́ком,
Щоб одни́м по́дихом, щоб одним кро́ком,
Не озира́тись на сві́ту сті́ни,
На тих, що схо́жі тепе́р на маши́ни …
Сиджу́ і мрі́ю про ніч з тобо́ю,
Щоб мі́цно-мі́цно і ду́же ні́жно,
І ко́жним ру́хом чи же́стом гово́рю,
Побу́дь зі мно́ю, ще зо́всім не пі́зно …
А десь зліта́ють у не́бо маши́ни,
І ми незда́тні на дитя́чі обра́зи,
І хочуть любо́ві навіть кліти́ни,
І зо́всім щи́рі думки́ і фра́зи …
Десь на руї́нах штучного сві́ту,
Ми зо́всім не дві віртуа́льні люди́ни,
Губа́ми до губ прості́ приві́ти,
Ми ж лю́ди. Не про́сто які́сь маши́ни …
Присутня допомога SUNO
о так ... 
