*****
Якби я був пташиною,
Літав би в небі я,
Та я родивсь людиною.
Тож доленька моя
Життєвою стежиною
Іти тут, на землі,
Година за годиною
І радощі, й жалі
В душі своїй проносячи
Крізь місяці, літа,
У долі щастя просячи,
Яке, мов птах, літа
Десь. Те, чи я отримаю
Його у майбутті
Чи то нещастя стримаю
У власному житті,
Я сам у нім вирішую,
Напруживши думки.
Я зовсім не навішую
На когось ярлики,
Бо добре усвідомлюю
Сенс власного життя.
Нікого я не стомлюю,
На інших без пуття
Зваливши неприємності
Свої. Я не з таких,
Що жде лише взаємності,
Підмоги. Хай яких
Не мав їх, намагаюся
Здолати сам я їх.
Для цього я стараюся
Усіх зусиль своїх
Докласти, що і кожному
З вас раджу теж робить,
Щоб в стані більш тривожному
Не буть, а в щасті жить.
Євген Ковальчук, 17. 03. 2021
