Мій коханий зайчик, не пиши мені так прикро, що цей вечір такий самотній , що ти нічого не виграв…мій коханий зайчик, наше життя тече рікою …може не ті береги, де навикали ми самотою…мій коханий зайчик, на пиши мені , і так все втрати …таке враження, що ми з тобою не живемо, а вмираємо, як на полях солдати…мій коханий зайчик, все проходить: і воля й неволя…мені теж тут не просто , ти в теплі і цього вже доволі…мій коханий зайчик, ти розказуєш такі сумні речі, я не знаю, що тобі відповісти, іноді вже і жить не доречно…мій коханий зайчик, ми навикаємо безнадією й болем…я стараюсь мовчати, хоча все чекаю твоє тепле слово…мій коханий зайчик, тримайся там, вір в перемогу …і не вдивлявся в жодну ріку, просто уважно дивись на дорогу…
