***

Мій  коханий  зайчик,  не  пиши  мені  так  прикро,  що  цей  вечір  такий  самотній  ,  що  ти  нічого  не  виграв…мій  коханий  зайчик,  наше  життя  тече  рікою  …може  не  ті  береги,  де  навикали  ми  самотою…мій  коханий  зайчик,  на  пиши  мені  ,  і  так  все  втрати  …таке  враження,  що  ми  з  тобою  не  живемо,  а  вмираємо,  як  на  полях  солдати…мій  коханий  зайчик,  все  проходить:  і  воля  й  неволя…мені  теж  тут  не  просто  ,  ти  в  теплі  і  цього  вже  доволі…мій  коханий  зайчик,  ти  розказуєш  такі  сумні  речі,  я  не  знаю,  що  тобі  відповісти,  іноді  вже  і  жить  не  доречно…мій  коханий  зайчик,  ми  навикаємо  безнадією  й  болем…я  стараюсь  мовчати,  хоча  все  чекаю  твоє  тепле  слово…мій  коханий  зайчик,  тримайся  там,  вір  в  перемогу  …і  не  вдивлявся  в  жодну  ріку,    просто  уважно  дивись  на  дорогу…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2025
автор: Христя Боженова