крилаті гострі брила криголаму
співзвучні філософії бедламу
співучі як квітневий оберіг
бабками вкритий з голови до ніг
що лишився палать у колі тління.
в руках задумливих адажіо тремтіння
метал речей пісок солоних хвиль
чи я торкнусь його?
чи вистачить зусиль?
бліді примари на кордоні днів…
та ти не плач чекай зорі й вогнів
не зволікай перелицюй коліна
хай Росинант бажає сну і сіна
здійнявши довгі вуха догори
не всім втішаючім дарують перевагу
і часом важко втримати увагу
відчути плин буття і рівновагу
не розрізняючи тони і кольори
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=pBQsFDPKdNI
