Так мало щастя ми разом пізнали…

Десь  сон  блукає  за  горами,
Зірки  осяють  йому  путь.
А  пам'ятаєш,  що  було  між  нами?
Ніяк  не  можу  я  цього  забуть!

Ті  зустрічі,  аж  до  світанку,
Щирі  розмови,  мрії,  плани.
Ти  викрадав  мене,  як  полонянку,
З  любов'ю  лікував  душевні  рани.

Горнулася  до  тебе,  як  дитина,
Тривоги  вмить  усі  зникали.
Тепер  в  руках  лише  твоя  світлина,
Так  мало  щастя  ми  разом  пізнали...  (с)
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2017
автор: Lost Angel