Повітрям торкнутись твоєї душі,
А потім спокійно мовчати.
Німими словами писати вірші,
Їх тихо тобі промовляти.
У серці торкнути ту кожну струну,
Та ніжно її колихати.
Із місяцем знов розпочати війну,
Щоб казку тобі прочитати.
З тобою вдихати тепло в унісон,
Ним тіло своє зігрівати.
Так мріяти легко, немов це не сон,
Нічого фальшиво не грати.
А справді торкнутись твоєї душі,
Забути, що можна мовчати.
Палкими словами писати вірші,
До серця твого промовляти.
Прекрасний твір 
