О, світе, брате мій!
Чаруй мене яскравою красою,
Веди у всесвіт за собою,
Розкрий обійми заповітних мрій.
Лише в обіймах тих
Душа залишиться живою
І, навіть, хвора, скроплена росою,
Враз оживе, аби ти ти тільки встиг.
О, вітре, друже мій!
Неси мене в краї незнані,
Та не зламай, тебе благаю,
Чарівні крила вранішніх надій.
Лише на вістрії тих крил
Душа залишиться живою,
Але покинута на вік тобою,
Підвестись вже не знайде сил.
Волого, сестро синьоока!
Не дай померти від жаги,
Ти душу спраглу загорни
У пелюстки цілющої витоки.
Лише напоєна блакитною водою,
Душа змертвіла оживе,
Не висохне, не пропаде
Й повік залишиться живою!
1998р
