Зриваю місяць -
Він в мене в долонях
Гасне...
Колись раніше
Казали: шукати щастя...
Я зрозуміла -
Мені б утікати од горя...
Зорі гасила,
Як було під силу –
Просто кидала у море...
Казку нашіптує
Мені вересневий легіт;
Слух мій прискіпливий -
Він вловлює людський регіт.
Нащо сміятися?!
Не тільки я маю крила...
Очиці радості,
Усмішка заздрості
Сьогодні мені наснились...
Гей, прокидайтеся!
Усе попереду, люди!
І будем сміятися
Разом від щастя! Будем...
Та нащо вам зорі ті?!
За Сонцем іти хотіла!
Ну й живіть в темноті –
Шукайте шляхи прості,
А мені осточортіло!
Зриваю місяць,
Він в мене в долонях
Гасне...
І трохи смішно,
І трохи за Вас
Страшно...
