Заримовані роздуми напередодні причастя...
До нас було і буде після нас, -
Бурчання грому, тиша світанкова,
Солодка ніжність на травинці слова,
Глибокий зріз на дереві образ.
Усе було. Життя невтомний млин
Перемолов, як зазвичай годиться,
Душі одної сонячну пшеницю,
А іншої - кукіль один.
Усе що є захоплює вітряк, -
І святість дум, і гіркоту провини.
Прости й спаси усіх нас, Божий Сину,
Щоб відродитись ми могли відтак…