Все початок свій має, і має кінець…
Перейти сто полів нам під силу безкрайніх.
До снаги навіть Всесвіт розлогий увесь,
Пролетіти в думках, взявши крила осяйні.
Почерпну із життя хоч частину порад,
Зокрема, як любити, що дано від Бога.
Як добром оплатити добро і від зла
Відігнати свій намір, стираючи спогад.
Дуже б гарно було заощадити мить
Чудернацької долі, що йде зовсім поруч.
І до купи з’єднати тендітність, що спить,
Відпускаючи серце далеко угору.
Ось він штрих і найперше стремління моє,
Сам будую скрізь плани, мов той архітектор.
Доля то посміхнеться, то знов відштовхне,
Щоб ціннішим був скарб і знайшовся ефектно.
Маю йти до мети, хай ведуть відчуття,
Я знайду, врешті решт, те що довго шукаю.
Поряд люди привітні зведуть до пуття
Всі дороги мої, тільки б ти ще чекала…
19:31, 24.04.2016 рік.
Зображення: http://streamlet.ru/articles/personal-growth/2/
