Слова свої занурить
в кожну душу,
Щоб, як зерно, могли там ізійти,
Щоб люди не були
сліпі, байдужі,
Щоб місце у житті змогли знайти.
У цьому сенс життя мого,
мій друже,
Мене ж за це, прошу, не осуди!
***
Простить – не означає – все забуть,
Відсутній термін в пам’яті «табу».
***
Буває дружба на усе життя,
Хоч рідко, але все таки буває,
Якщо це друзі справжні – не сміття,
Котрі про честь свою не забувають.
***
Кажуть, що доля, ніби птах крилатий,
Коли впіймаєш, будеш ти багатий,
Щасливий теж і матимеш везіння,
А не впіймаєш – запасись терпінням.
***
Питання виникає знову й знову:
Чом України шлях такий важкий?
У відповідь: біда не в вірі й мові,
Біда у тім, хто наші ватажки.
***
Зробив хтось прикре істинному другу -
Приходить з часом мир і каяття...
Затис в зубах... і під хвостом підпругу -
Не друг то ваш – справжнісіньке сміття!
І в іншому сентенції Ваші, землячко, до ладу!
Краса! ...та запасаймося терпінням!!! 
За Вашу мудрість і чарівні слова!!! 
Дякую!!!!! 
