|
Маріанна
Маріанно,
ти світання нових днів,
що настане,
мов казковістю зі снів,
де розтане,
все, що не стерпіти вмів:
та печальність,
та самотність,
які плекати смів.
Маріанно,
ти оазис світлих мрій,
що зостане,
на душі, як рідний край,
лише гляну,
сполонить чарівний гай:
дум хороших,
дум несхожих,
які, як хочеш, знай.
Вхід знайшла в моє серце,
де яскравиш, ніби сонце,
почуття надзвичайні,
відчуття життєдайні.
Станеш, мов кожен подих,
для життя, ніби потяг,
де лиш щастя подвійне
та лиш радість суцільна.
Маріанно,
ти та книга в інший світ,
що всім даний,
як весняний перший цвіт,
не востаннє,
цей тобі душевний зліт,
що осяйно,
не даремно,
лишив глибокий слід.
Маріанно,
ти перлина таємниць,
що жадана,
милим скарбом для скарбниць,
ти таланна
і найкраща з чарівниць,
що гостинна,
найніжніша з молодиць.
Віктор Цвіт 29.08.15
ID:
694462
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 15.10.2016 12:00:15
© дата внесення змiн: 15.10.2016 12:00:15
автор: Віктор Цвіт
Вкажіть причину вашої скарги
|
