Їхня мова також гарна…
Нам вона чужинська.
Наша мова колискова –
Щира українська.
Їхню мову нам з дитинства
Усім прививали
І хотіли , щоб ми нашу
Рідну забували.
Коли були ми маленькі,
В жовтенята брали.
Старші стали - в піонери,
Клятви всі читали.
Доросліших всіх тоді
В комсомол приймали,
а у армії присягу
нею теж читали.
Ну, а скільки нею наших
В Афган відправляли!
Звідти в цинкових гробах
Нещасних здибали.
Раніше батьків наших
На фронт відправляли
Нею також нашим рідним
Вироки давали.
А за те, цю мову рідну
Там не забували.
Потім довгі страшні роки
Зрадниками звали.
Хто не витримав ті муки,
Їх там поховали.
На могилах без хрестів,
Номера писали.
Травень 2012 року.
