Життя мов день проходить.
Лиш мить і вже старий.
Дитинство в снах приходить.
В альбомі молодий.
Та не вблагати долю,
бо вороття нема.
Закінчується осінь
і на поріг зима.
Холодний подих чую
у себе за плечима.
Вона уже чатує.
Чекає за дверима.
Та прийде та година.
Сама відчиню двері.
Втомилась жити,зимо.
Нічого вже не треба.
Мов подругу зустріну.
Ти біла вся,я сива.
Не бійсь,заходь до хати.
Я піч не розпалила.
Холодні руки в тебе
і очі мов льодинки.
Я засинаю тихо.
В очах моїх сльозинки.
...І знову я в дитинстві
і вітер доганяє.
А в небі наді мною
мій білий птах кружляє.
Його той колір білий
мене ще не лякає.
Зима ще так далеко,
що серце зупиняє.