Вони такими були опівночі
під світлом місяця й зірок,
літали собі донесхочу
серед трави, а ще квіток.
З метеликами позмагались:
хто швидше у саду летить,
як дощ ішов, то заховались
в пелюстках квітів чимскоріш.
День кінчився, дивився місяць
із неба на садок і клумби тінь,
вони із сховища всі виглядали
і танцювать хотілося усім.
А коли головна усіх скликала
у кошичках носити сни,
тоді швиденько позлітались,
чимдуж тріпочучи крильми.
На гілках дерева присіли,
а які сни сьогодні розносити?
Придумали і з книжечки читали,
з якими снами в путь летіти.
На воротах і хвіртці сіли,
на лавках і будиночку при тім,
тихіше: розмовляють феї,
чи чуєте тихенький спів?
Що ж їм пора, удачі, феї,
хай гарні сни присняться всім,
ой, хтось за шибкою літає:
метелик, а чи фея в дім?
Нехай дорослі собі уявляють:
метелик на світло вікна летить,
а вже пора всім дітям спати,
дорослим вже пора відпочивать.
Спіть, любі, нехай сняться
прекрасні квіти вам і сад,
а може комусь сниться інше?
Нехай і в цьому буде лад…
Нехай усі хороше сниться
і стане дійсністю у вас,
головну фею за вас просим:
прекрасні сни подарувать!
5.05.2016.
Картина із інтернету.
