Біля хати в мами,яблуня росте, Та хоч стара,схилилась до землі. Весною білим цвітом зацвіте, Коли промінь сонця,торкається її. Тихенько вітер гіллям колихав, Немов знав... немолода,що. Про щось неначе з нею розмовляв, Та не залишав її нізащо.
ID: 656822 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 03.04.2016 08:45:33 © дата внесення змiн: 03.04.2016 08:45:33 автор: Kris-Maks
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie