Ось і ніч вже наступила,
Вона всіх темрявою накрила,
Місяць затулили хмари,
Гілля дерев, немов би примари.
Десь чути, як собаки скавучать,
А від морозу, аж зуби цокотять.
Ось ворона пролетіла ,
Від морозу побіліла,
Звідкілясь доносяться, плачевні звуки,
Які нагадують чиїсь страшенні муки.
Напевно хтось замерзає знову,
Незмігши, дістатись додому,
І ось пролунав останній крик про допомогу,
Та навкруги немає нікого,
І йому ніхто не допоможе,
Останнє, що сказав, вибач мене Боже,
За мить усе затихло,
Наступив холодний ранок,
А він так і не зустріне світанок…
