Я без тебе звичайне створіння
Голоси в голові не мої
Вже не чую твого тупотіння
І чужі, наче, очі твої.
Я без тебе звичайна істота
Нащо бути хоч "ЧИМОСЬ" для всіх,
Коли більше не знаю я хто ти,
А навколо дзвенить хижий сміх.
"Ти ніхто, твоє слово не варте
Навіть думки" - так було завжди
Проти мене зійшлися на варті
Найгостіші "байдужі ножі"
Ну а ти так далеко від мене
Хоч знаходишся поряд отут
Правду кажуть - розлука збагнена
Найстрашніша за сотні отрут
Хто сказав, що так буде і має
Бути так, як сказав отой "ХТОСЬ"
В цілім світі "НІХТО" і не знає
Що у нас дещо більше за "ЩОСЬ"....