А я до тебе тихо-
тихо підійду
майну квітчастим платтям, як
проворна мишка.
І світ, долонями закривши,
украду,
щоб одним поглядом новий віддати.
З лишком!
А ти високий і красивий...
Аж до сліз!
За бравим щебетом сховаю
серця гуркіт.
Це ж "де жа вю" - у мріях-сні
вже був ескіз
цього кохання з перших слів.
Мов долі стукіт
твій поцілунок. Бурмотіння:
"ти ж хотіла..." -
немов крізь сон. Немов душа моя
за мене
впізнала, згодилась й розпачливо-
невміло
вся засвітилась. Загорілась! Вся...
Для Тебе.