«Водо сновидця, древо небуття,
часи без берегів,
У вашій вічності одна минеться ніч.»
(Ів Бонфуа)
Ніч-комірчина – одна,
Самотня, як сокіл – бо в Небі
Всі стаємо самотніми, лише час
Отой, що без берегів, без рінні ріка,
Час – без, Час – без нас?
Один човен – для скрипаля:
Фарбований, розмальований, розцяцькований –
Най пливе, най несе його течія (часу, часом).
Ніколи.
(Бо час – завжди, а це – ніколи).
Другий човен – для зайців,
Вуханів позачасових – бо що вічне як час –
Заєць. Отой, що на місяці. Отой – Юе Ту.
Отой, що зі ступою,
Отой, що товче китайщину
Ваших слів непотрібних:
Товщина, товчисько (не вовчисько) – тлумиво.
Заєць. Хоч він має сенс.
Посадив я колись дерево –
Дерево небуття.
Нині витесую човен – таки з його деревини
Чорної. Чи то білої…
Для кого майструю я третій човен? Для кого?
Кину на його дзвінке днище годинника –
Може якось повірю,
Що оця ріка (таки прозора, таки холодна)
Не по колу крутиться, а в якийсь
Океан вливається:
Океан нірвани…
У мене є власна невеличка рубрика "Чаклунство пантеїзму" - там кілька моїх віршів, але я включив би туди більшість Ваших творів, а цей - особливо до душі.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук! Приємно, що мої твори розуміють....
. Ми ще так мало знаємося на енергетиці речей, які нас оточують, Всесвіту який нас весь час підтримує: "Давайте ж хлопці, дівчата, ми вас чекаємо , ще пів кроку, ще крок - ну ж бо. Робіть добро, підіймайтеся, давайте відсіч злу вперед до ЛЮБОВІ, це ж так зрозуміло - забудьте війни, збавте гординю, не проклинайте, не судіть - вам дані найпростіші правила для першого класу? Що так незрозуміло куди йти треба? Які Вам ще дороговкази, ми Вас чекаємо в таких краях зиску і Істини, де немає кармічних болячок, нумо, швидше, швидше, швидше з оцепеніння вічних блукань, побратими, душі Божі..."
А ми в обіймах зла, воюємо всі в від'ємних емоціях і пороках...
Пане Маклехе - коли люди знайдуть стежину ДО?, коли? Гарний у Вас вірш.
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий змістовний і насичений думками відгук!