Кожен мій вірш,
Мов нескінченний потік думок.
І думки всі про тебе одного,
Не покидають мене все одно.
Кожен мій вірш,
Я пишу і весь світ під ногами,
Немов стелиться тут, перед нами.
І я плачу від щастя ночами.
Кожен мій вірш,
Ховає пристрасть поміж рядками,
Ту любов, нездоланну віками.
Вона цвіте й розквітає між нами.
Кожен мій вірш,
То тобі подарунок на згадку.
Зустрічай мене ти на ґанку,
Лиш чекай, я прийду до світанку.
Кожен мій вірш,
То душа моя розшарпана,
Болюча рана на серці подряпана.
І коса, так незвично, розпатлана.
Кожен мій вірш,
Ти читаєш так пильно і знаєш.
Ті слова всі про тебе - впізнаєш,
І всі рани в душі залатаєш.
Кожен мій вірш.
Ти вчитуйся в кожнеє слово,
Перечитуй рядки знову й знову.
І зрозумієш мою власну мову.
Кожен свій вірш,
Я присвячую твоїм очам.
Зігріваюсь у твоїх руках,
Залишаючись з цим сам на сам.
Кожен свій вірш,
Я пишу під натиском смутку,
Коли рядки самі лізуть, мов смужка.
І слів теплих сиплеться стружка...