Мені його долонь торкатись не судилось,
і не дано заснути на плечах.
А щастя лиш в простих речах...
Для нього що? Скажіть мені на милість.
Його душа-щось зовсім невідоме..
Мені його майбутнє віщувати не вдається.
У надвечір"ї не чекати вдома,
липовим чаєм вгамувати втому
я не зможу..Мальоване в думках зітреться.
Небачене ніби давно знайоме..
Мені його в обіймах не заколихати,
цілунком не збудити на світанку
печаль і смуток.. До останку
без дяки у його очах буду згасати..
Забуті квіти томляться від спраги..
Йому моїх долонь торкатись не хотілось,
хоч він мене і з прірви витяг.
А щастя лиш в коротких митях.
Для мене -він, скажу я вам. Відкрилась..
Йому скажу, як вистачить наснаги
23.11.15
