Ти лиш на мить та, все ж, дала
Мені надію сподіватись.
Лише у сні та, все ж, була,
Я міг тобою милуватись.
Лиш три секунди цього сна,
Я міг з тобою обніматись.
Та в цілім світі лиш одна
Із ким хотів би просинатись.
Не відпускав тебе у сні,
І наяву не відпускаю.
Хоч знаю точно, що мені,
Не просто це, та я тримаю
Твою долоню і благаю,
Щоб Бог простив мене,бо знаю,
Таких як я також прощають,
Що долю різко розвертають.
Та все ж щасливий, що кохаю
Свою красуню та жадаю.
До серця ніжно пригортаю.
А наяву як жить - не знаю.
І серце завмирає, коли вона питає:
-Мене ти хочеш? Я ж то знаю!
На почуттях твоїх лиш граю
Та все ж у серце не пускаю.
Та вірю я, що ти чекаєш,
Від мене вісточки, дзвінка.
До серця свого не пускаєш,
Бо ти ще зовсім молода.
Прийде ще день і ти розтанеш
В моїх обіймах. Я прийму.
І ти мене ще покохаєш,
Як уві сні, так наяву!
