Коли зненадська вимкнуть світло
І ніч пожне весь міста простір -
Вмент розіллється з дзбанка стрімко
Блаженна тиша - дивний досвід.
І, вперше?, світ без спецефектів
Завмре в найкращій своїй ролі -
Так безпорадний, бо з адептів
Німі залишились лиш зорі.
І кожен атом знов відчує,
Окови скине пам’ять древня,
Що ми об’єднані всі були,
До Вибуху у нашім первні.
