- Татусю, що за овоч Хрін?
Спиталося мале зайчатко
- А, кажуть, він завжди один...
Хоч серед інших од початку
- Маленьке, Хрін росте усюди
І селиться, йому де заманеться
Настирливо він суне до води...
І знають всі що Хрін свого доб'ється
- Поводиться він як приїзджий, всюди преться
Не заважа йому ні глина ні піски
Як не вирубуй вилізуть ростки
Та, начебто, тутешній... Так здається
- От, поливати Хрін не варто, не побачить
А може за добро слізьми віддячить
І сперечатись з ним ніхто не хоче
До суперечок дуже він охочий
Ба, спроба та бідою обернеться
Бо вдачу має від народження таку
Що, коли плачуть всі, то він сміється
І сморіду від нього за версту
- А, де ж його побачить можна , татку?
- Та що тобі сказать, моє малятко...
Де більше зелені
Там товще Хрін на грядках
