Скажи, скажи, що ти – то я,
Що все єство твоє співає,
І спокій серця не втомляє
Любов зворушлива моя.
Скажи мерщій: я не один,
Що нам іти ще разом довго,
І що з тобою нам до того,
Що плітки тишком крутять млин.
От тільки в хаосі турбот
Серед людської штовханини
Приходять інколи хвилини,
Неначе йду на ешафот.
Чи так все буде, як тепер,
Коли прийдуть часи розлуки,
І перейдуть в фізичні муки,
Так ніби не живеш, а вмер?
Хоча дзвіночок злегка дзенькнув,
І в душі вкралася журба –
Ми поряд, і твоя рука
Мене підтримує легенько.
