|
Я стою над прірвою на хмарі,
Боюсь зірватись,
упасти,
убитись, -
Чекаю твого приходу,
А ти все не йдеш,
Не рятуєш нашу любов, -
Зболену,
здолену,
скалічену…
На мні біла одіж,
На ногах сандали, -
Сходжені, потерті,
нікчемні, -
Так ходила за твоєю любов’ю.
Мої руки у крові, -
Так нищила свою любов,
Намагалась зламати,
згубити,
сховати,
Та нічого не вийшло.
Отак і стала тут,
Чекаю твого приходу,
А ти все не йдеш,
Не рятуєш нашу любов…
© Жанна Білавич, 2005
ID:
613700
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 16.10.2015 12:14:39
© дата внесення змiн: 16.10.2015 12:14:39
автор: Жанна Білавич
Вкажіть причину вашої скарги
|
