Вся зелень вчорашня сьогодні – історія сонця:
від ляканих ранішніх зорь до вечірніх в бордо…
І шелест гарячих полуднів – на кожному кроці.
За чверть до зупинки – останній осінній кордон.
Це так дивовижно…
неначе життя на звороті…
коли важливіше смаку є лише післясмак.
У фарби закоханій осені личить самотність…
замріяна поступ…
…до спільної коди затакт…