я напився цілком , і не треба
розглядати картинки життя
це привично коли ти у неба
все питаєш —-коли ж ти будеш моя
в тебе світ поза моїм я знаю
та все тяне у пропасть твою
я мовчу я є друг й не питаю
чи ти любиш коли я люблю
важко в очі пробачити сльози
важко вірити друзям в брехні
не ті ми щоб криком з за раю
шепотіти ви грішні й сумні
мені хватить напитись тобою
мені досить тебе у собі
в цю безмежність коли поза грою
защебечуть тенета гіркі
й не важливо це вічність чи спротив
я є тут ти є там -ну нехай
лиш важливо —для тебе хтоя
співрозмовник чи випитий чай