МІЙ ВІЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД
Над вечірнім теплим морем
небо оксамитно грало.
Гриво-огненне світило
Промінці порозкидало.
Хвилі пінно-кучеряві
Лижуть берега каміння.
Птахи, риби - все, що дише,
В млість занурилося з лінню.
Втомлено, але блаженно
хмари в сон ідуть в мінорі.
Крізь вуаль їх запалились
Бісером по небу зорі.
Легкий вітер ледь побіжно
брижі зняв на хвилях ніжно.
Море, граючи лускою,
Зачаровує красою.
ОРИГІНАЛ:
Над вечерним тёплым морем
небо бархатно дышало.
Огнегривое светило
лучи сонно расплескало.
Волны с пеной-завитками
поцелуи дарят брегу.
Птицы,рыбы - всё живое
погрузилось с ленью в негу.
Чуть устало,но блаженно
облака плывут к ночлегу.
Сквозь вуаль их зажигались
звёзды бисером по небу.
Лёгкий ветер незаметно
рябь поднял на волнах нежно.
Всё чешуйками сверкая,
море выглядит волшебно.
Ирина Чичикина
Навіть переклад краще, бо ж поетка з висоти Карпатських гір бачить море краще тог, хто...внизу! 
