Неначе вчора, перед днем
Івана Купала,
Золотавим променем
Зірка засіяла.
Сповістила світові
Про нове життя,
Принесла сповитеє
Матері дитя.
І вона жаданеє
Цілувала в ліжечку
Та назвала Яною
Найдорожчу зірочку.
Цілувала рученьки,
Ніжки цілувала
І легкої доленьки
У неба благала.
Без втоми леліяла
Та недосипала,
І в безсонні мріяла,
Щоб швидше зростала.
Красуня рідненька,
Карооке диво
Виросла швиденько
І в міру щасливо.
А сьогодні знову
Переддень Купала
Й зіронька ранкова
Дорослою стала.
Хвилини й години
Перейшли в роки,
Душі для дитини
Віддала батьки.
Вчора на долоні
Вчилася пручаться,
А уже сьогодні
Має - вісімнадцять.
Та як полем м'ятою
Й бур'яном порослим,
Мама йтиме з Яною
По житті дорослім.
Буде для маленької
Затишком в дорозі
Й люблячою ненькою
Стрічать на порозі...
Ти ж мамина відрада,
Твій голос - дзвін пісень,
Мама тобі рада
Як у перший день.
