Неначе дівчина цнотлива,
Засумнівалася весна,
Чи з квітнем квітнула б щасливо,
Тож піддалася не сповна
Його улесливим благанням,
Проханням ласки та тепла,
А він втомився від чекання
В господах міста і села.
Та й вік розважливий у квітня,
Уже його на денці дні,
Глядь, травня посланці привітні
Здалеку знаки шлють весні.