Присвячується одній вже відомій людині....
Мине ще трохи часу й ти - відомий,
Всі на концерт розкуплені білети.
І я, як вперше, знов сиджу на ньому,
Згасає світ, шукають очі: де ти?
Знайомі ноти рокової пісні,
Колись, на старті ти її співав.
Сльоза в моїх очах, напевно, блисне,
Твій рідний голос в залі зазвучав.
Аж ось і ти виходиш...Як змінився,
Дитинства вогник вже в тобі погас.
Стук мого серця зовсім зупинився,
Це твоя слава, твій зірковий час.
Яким ти став дорослим і красивим,
У впевненому кроці винен фарт.
Та головне, аби ти був щасливим,
А доля не зіграла хитрий жарт.
У тебе свій балет і бек-вокал,
Аплодисменти, квіти знов і знов.
Шалений успіх, а не твій провал,
Заради цього ти на жертви йшов.
Ти усміхався, радість дарував,
Пісні, і позитив, і свою душу.
Ти знав: ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ, просто знав,
Аж розумію, що вже бігти мушу...
Окину поглядом я залу й сцену,
І посміхнусь у відповідь тобі,
Ну от і все, іти вже маю, певно,
Немає місця в серці для журби.
Як важко встати - ноги заніміли,
Усе так гарно, щиро і казково,
А мої очі знов твої зустріли,
Я можу йти...у тебе все чудово!
