Може, це будеш ти, навіть,
Може, зіткнемось з тобою вустами,
Як випадкові знайомі тілами
На вулиці.
Може все наше минуле збудеться,
Всупереч нам розгорнеться в майбутньому,
І ми там будемо більш розкутими
Й менше гордими.
Хай буде прокляте це "сьогодні"!
Люди кохають і це природньо,
Те, що вони обирають ненависть,
Ось, що лякає.
Очі мої твої зустрічають,
Те, що кричало, те, що пручалось
Раптом замовкло.
Люди усупереч всьому прощають.
Те, що вони обирають мовчання...
Ось, що лякає.
