Ностальгія
Ніжні спогади не стерти
І кому ще це потрібно ?
Павутинкою на стернях
Вересневий грає вітер.
І та музика далека
Із дитинства лине – лине,
Мов загублений лелека,
Наче туга журавлина.
В тиху осінь через весни
Чи на радість чи на муку
Ти любов мені принесла,
А собі взяла розлуку.
Крізь зимою скуті ріки,
Через холоду завії
Залишилась нам навіки
Ностальгія, ностальгія.
Буде чиста просинь неба,
Будуть ранні тихі весни,
Тільки пам’яті про тебе
Плин років не перекреслить.
Знов у спогадів полоні,
Знов на осінь повертає,
Павутинкою на скроні
Вересневий вітер грає.
сподобався вірш. 
