1.Ти – тиха річка. Я – стрімкий вогонь.
Ти – дуб крислатий, слива я – венгерка.
Торкатись хочу срібних твоїх скронь,
Вбирати душу краплями з цеберка,
Ковтати слово – щире і палке,
Що мов вода з твого нутра фонтанить.
Я хочу їхать у однім купе
В майбутнє наше спільне, отамане.
2. Ти знаєш, як тебе люблю?
Ти знаєш, як тебе кохаю?
Я навіть слів не підберу.
Я навіть слів таких не знаю!
Як в дощ вода йде до стебел,
Так в душу ллються дивні сили.
Я горда, що люблю тебе,
Ти вартий, щоб тебе любили!
Любов нам сонцем гріє душу і гоїть рану , що болить! Прекрасно описане велике почуття любові.
Дійсно , словами не виразити цього великого почуття!
Спасибі за такий світлий вірш!
А Ви звідки знаєте?
